проїзд

1. Дія за значенням дієслова проїздити або проїхати; пересування транспортним засобом через якусь територію, місцевість або перешкоду.

2. Місце, призначене або придатне для руху транспорту, для проїзду; вулиця, проспект, а також прохід між чим-небудь (наприклад, між рядами в залі).

3. Документ (квиток, посвідчення тощо), що надає право на проїзд транспортним засобом або дає дозвіл на такий проїзд.

4. Плата за користування транспортом, за перевезення; вартість проїзного квитка.

Приклади вживання

Приклад 1:
адже діти вже, дякувати Богові, повиростали й поодружувалися, а онукам) статки на приватному транспорті, він, якому сумління не дозволяло брати за проїзд грошову винагороду зі знайомих, — а їх Гром’як подибував на кожному перехресті, та й потім, як же було нормальній, нез’їдженій демоном наживи людині втриматися, аби не підвезти якогось зачучвіреного небораку, та ще й земляка, без копійки в кишені? — що, звісно, аж ніяк не сприяло Гром’яковому одноосібному підприємству, котре завдяки нестримному Мстиславовому добродійству дедалі відчутніше занурювалося в борги, — коли Гром’як віз Ковжуна до українського пластового табору біля Кеніґсдорфу, де вперше на європейському континенті проводили вакації Ковжунові, чи то пак Марисині, народжені в Канаді онуки, для Ковжуна дорожчі за власну кров, і то зовсім не тому, що Провидіння відмовило Ковжунові власних дітей, уділивши йому чужих нащадків за своїх, — обидва Іванові пацани, котрі, прилетівши з Едмонтону до Мюнхену в гості до Ольги Токмини (Марисиної давньої приятельки, такої не подібної до Марисі, аж Ковжун не раз дивувався, як Марися ухищається товаришувати з Токминою, звісно, розумною, проте колючою, — а втім, що таке розум?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |