1. Територія, де розташовані житла, господарські споруди та інші об’єкти кочового чи напівкочового народу; поселення, селище (уживається переважно щодо народів Півночі, Сибіру, Далекого Сходу).
2. Місце, де певний час стоять, перебувають, розташовуються (наприклад, для відпочинку, ночівлі) транспортні засоби, каравани, мандрівники, війська тощо.
3. Місце, де зосереджено основні споруди та діяльність промислового, дослідного, господарського підприємства в умовах віддалених або малозаселених територій (наприклад, геологічна, полярна, рибальська стоянка).
4. Місце, де в доісторичні часи жили або тимчасово перебували люди, що залишило матеріальні сліди їхньої діяльності (археологічна стоянка).
5. Місце постійного або тимчасового перебування, розташування тварин у певний період їхнього життя або сезону (наприклад, стоянка звіра, птиці).