1. Дія за значенням дієслова удовольняти; задоволення, виконання чогось, зокрема вимог, бажань, прохань тощо.
2. (у праві) Офіційне задоволення скарги, клопотання, позову або іншої процесуальної вимоги уповноваженим органом або особою.
Словник Української
Буква
1. Дія за значенням дієслова удовольняти; задоволення, виконання чогось, зокрема вимог, бажань, прохань тощо.
2. (у праві) Офіційне задоволення скарги, клопотання, позову або іншої процесуальної вимоги уповноваженим органом або особою.