Особа, якій надано офіційні повноваження (право, правочинну здатність) для виконання певних дій, представництва інтересах або врегулювання справ від імені іншої особи, установи, організації чи держави.
Посадова або службова особа, що має спеціальні повноваження, передбачені законом або іншим нормативним актом, для здійснення контролю, нагляду чи вирішення питань у певній сфері (наприклад, уповноважений з прав дитини, уповноважений з прав людини).
Представник, дії якого зобов’язують ту особу чи організацію, від імені якої він діє (наприклад, торговий уповноважений, уповноважений банку).