1. Позбавити когось, щось життя, вбити; знищити.
2. Перен. Позбавити живості, виразності, емоційності; зробити безбарвним, бездушним.
убезвічити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Позбавити когось, щось життя, вбити; знищити.
2. Перен. Позбавити живості, виразності, емоційності; зробити безбарвним, бездушним.
Відсутні