1. (від грец. ὅλος — цілий, весь) — властивий холізму; такий, що розглядає явище як цілісну систему, що не зводиться до суми її частин; цілісний, загальний.
2. (у медицині, філософії) — спрямований на лікування або розуміння людини як єдиного цілого, що враховує взаємозв’язок фізичного, психічного, емоційного та соціального станів.