1. Фізичний процес, внаслідок якого стабільне ядро атома перетворюється на радіоактивне в результаті бомбардування нейтронами, протонами або іншими частинками.
2. Утворення радіоактивних ізотопів хімічних елементів штучним шляхом, наприклад, у ядерному реакторі або на прискорювачі заряджених частинок.
3. У техніці та промисловості — метод аналізу речовини, заснований на вимірюванні індукованої радіоактивності її елементів після опромінення.