рабівництво

1. Історична система суспільних відносин, за якої власник (рабовласник) мав повну владу над рабом як над реччю, включаючи право на життя і смерть; стан рабства.

2. Переносно: стан повної залежності, підпорядкування або експлуатації; каторжна, виснажлива праця.

3. У переносному значенні: схильність до рабської покори, відсутність внутрішньої свободи, самостійності в думках і вчинках.