Словник Української Мови
Буква
1. Властивий рабу, характерний для раба або рабів; такий, що стосується рабства.
2. Підпорядкований, покірний, позбавлений самостійності; такий, що виражає або свідчить про залежність, приниження.
3. Механічний, бездумний, що виконується без розуміння або критичного осмислення.
Приклад 1:
бо в тебе дух не вільний лісовий, а хатній рабський! О, коли б ти знав, коли б ти знав, як страшно то було… Я спала сном камінним у печері глибокій, чорній, вогкій та холодній, коли спотворений пробився голос крізь неприступні скелі, і виття протягле, дике сумно розіслалось по темних, мертвих водах і збудило між скелями луну давно померлу… І я прокинулась.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
бо в тебе дух не вiльний лiсовий, а хатнiй рабський! О, коли б ти знав, коли б ти знав, як страшно то було… Я спала сном камiнним у печерi глибокiй, чорнiй, вогкiй та холоднiй, коли спотворений пробився голос крiзь неприступнi скелi, i виття протягле, дике сумно розiслалось по темних, мертвих водах i збудило мiж скелями луну давно померлу… I я прокинулась. Вогнем пiдземним мiй жаль палкий зiрвав печерний склеп, i вирвалась я знов на свiт.
— Українка Леся, “Лісова пісня”