1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
2. (заст., іст.) Той, хто тримає рабів, володіє ними; рабовласник.
3. (заст., іст.) Наглядач за рабами, їхній керівник або староста.
рабівник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Рабівник — грабіжник, злодій. Р а д н и й — обраний односельцями член громадської ради села.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |