роз’єднаність

1. Стан, коли щось роз’єднано, не має зв’язку, єдиної структури або цілісності; відсутність єдності, зв’язності.

2. Почуття внутрішньої відокремленості, відчуженості від оточення, інших людей або від самого себе; психологічна ізольованість.