образитися

1. Відчути образу, почуватися ображеним через чиїсь слова, вчинки або поведінку; затаїти незадоволення чи неприязнь.

2. Розгніватися, розсердитися на когось, втратити спокій через уявну чи справжню кривду.

Приклади:

Приклад 1:
Замість образитися, гість розвеселивсь. — Ви ж несправедливі!
— Тютюнник Григорій, “Вир”