1. Який відчуває обра́зу, почуття глибокої прикрощі, приниження через чиїсь слова, вчинки або ставлення; уражений, скривджений.
2. Який виражає такий стан, сповнений обра́зи; образливий.
ображений
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Ображений такою чорною невдячністю свого неоплатного боржника, Хаммурапі зрівняв Марі із землею, а самого Зімріліма, очевидно, стратив. Потім він завоював ассирійські землі вздовж течії Тігру, можливо навіть Ашшур, й таким чином узяв під свій контроль величезну територію з її караванними шляхами.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Все це гнiвало вчителя, i вiн сердито сказав Романовi: — Ну, мне теперь некогда… У меня дело есть… Роман почервонiв i встав ображений. — Как завгодно… Вiн простяг був знову руку, але тепер уже учитель не дав йому своєї.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
— питав ображений . — А того, що чорт вiть що, та й годi!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”