розпорядник

Особа, яка має право або повноваження розпоряджатися чим-небудь, керувати, організовувати щось.

Посадова особа, на яку покладено обов’язки з організації та забезпечення проведення заходу, роботи, процесу (наприклад, розпорядник коштів, розпорядник церемоніалу).

У юридичній та фінансовій практиці — суб’єкт (фізична або юридична особа), який відповідно до закону або договору здійснює управління та розпорядження майном, активами або коштами.

Приклади:

Приклад 1:
Аранжер — розпорядник, організатор. Аркушок — судовий документ, що стверджує власність на ґрунт («принеси аркушок і аністрат та й підеш на посідзенє»).
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Студент-розпорядник пiдiйшов до ворiт. — Товаришу, ваш партiйний квиток!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”