опосередкування

1. Дія за значенням дієслова “опосередкувати”; надання чомусь непрямого, небезпосереднього характеру, здійснення чогось через посередника або проміжну ланку.

2. Філософський та соціологічний термін, що означає процес, який виникає між взаємодіючими суб’єктами, об’єктами або явищами, виступаючи зв’язуючою, перетворюючою ланкою, за допомогою якої здійснюється їхній взаємний вплив, пізнання або розвиток.

3. У логіці та мовознавстві — непряме вираження думки, поняття або відношення через систему інших понять, знаків або символів.

Приклади:

Приклад 1:
Тим більше, що тут байкар багато говорить від власного імені, без опосередкування мовою байкових персонажів. Сюжети байок, їхні образи виступають як одиничне, яке потребує перенесення в площину загального.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”