Значення
-
Військовослужбовець, який супроводжував обоз (транспортний підрозділ з возами та вантажами) у війську, переважно в козацьких та російських імператорських військах.
-
Робітник або селянин, який займався перевезенням вантажів на волах або конях; візник, чумак.
-
У переносному значенні: той, хто відстає від інших, повільно рухається або довго щось робить; тихун, ледащо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обозник, р. обозника, д. обозникові, з. обозника, о. обозником, м. обозникові, к. обознику