обозник

1. Військовослужбовець, який супроводжував обоз (транспортний підрозділ з возами та вантажами) у війську, переважно в козацьких та російських імператорських військах.

2. Робітник або селянин, який займався перевезенням вантажів на волах або конях; візник, чумак.

3. У переносному значенні: той, хто відстає від інших, повільно рухається або довго щось робить; тихун, ледащо.

Приклади:

Відсутні