родичання

1. Діалогова форма звертання між родичами, що виражає близькість, повагу або певний ступінь спорідненості, часто з використанням родинних термінів (наприклад, “брате”, “сестро”, “дядю”, “тітко”) замість імен або займенників.

2. Процес або факт перебування у родинних стосунках; спорідненість.

Приклади:

Приклад 1:
Було й родичання у нас з такими країнами, як Візантія, Франція, Швеція, Польща, Англія, Німеччина, Норвегія, Данія, Угорщина: дочки наших князів заміж ішли за князів і королів, і то не лише через красу та освіченість, а й через високе лице своєї держави… Князь Ярослав Мудрий помер у 1054 році, та вже перед смертю він поділив Україну-Русь поміж своїми синами. Київ і Новгород віддав своєму найстаршому синові Ізяславу.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”