1. Пов’язаний з ритмічною організацією мовлення, що досягається засобами синтаксичної будови тексту (наприклад, довжиною речень, порядком слів, використанням паралелізмів).
2. Стосовний до взаємодії ритму та синтаксису в мовленнєвому потоці, де синтаксичні конструкції формують його ритмічний малюнок.