1. У музикознавстві — характерна, повторювана послідовність тривалостей музичних звуків (ритмічний малюнок), що є типовою для певного жанру, стилю або твору.
2. У віршознавстві — усталена, типова схема розміщення наголошених і ненаголошених складів, що лежить в основі метричної будови віршового рядка чи строфи.