розумність

1. Абстрактна якість, що характеризує здатність до розумового пізнання, мислення, розсудливості; розум, інтелект.

2. Властивість розумної, розсудливої людини; мудрість, розсудливість.

3. Рідко вживане: здатність до розуміння, сприйняття; кмітливість, тямущість.

Приклади:

Приклад 1:
Розумність заразлива.На першій літвечірці кожен, цілком природно, хотів себе виявити, і безневинна кафедра стала місцем запеклої словесної боротьби, де проявлено всі можливості спроби переконання — глум, дотеп, знущання, ревізія предків письменника з метою виявити серед них куркуля чи бур­жуя, цитати з колишніх його творів, де він казав не те, що каже тепер, і таке інше, цікаве для слухачів, але сум­не для літератури. Всі промовці, без різниці переконань, брались на ці прекрасні й чисті способи, кожен виправдуючи себе тим, що противник його до цього змушує.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”