1. У геодезії та картографії — характерний, добре помітний на місцевості об’єкт (природний або штучний), відносно якого визначають своє місцезнаходження або напрям руху; орієнтир.
2. У переносному значенні — явище, факт, подія або особа, що служать віхою, ключовим пунктом для розуміння чогось, для орієнтування в певній ситуації, проблемі чи галузі знань.