розвішаний

1. (Про людину) Такий, що має звичку розвішувати, розкладати речі безладно, неохайно; неакуратний, неохайний.

2. (Розм., про людину) Розсіяний, неуважний, нездатний зосередитися.

Приклади:

Приклад 1:
Виникає відчуття захищеності й зануреності в чужі запахи, якими повниться розвішаний одяг, притягуючи й лякаючи водночас. Голоси й співи відлунювали в моїй голові, повертаючись і повторюючись, усі псалми, які вони співали, усі побажання, відвертості й замовчування, чарівні люди, химерні обставини, що мені було до їхньої боротьби, до їхніх спроб протистояння й опору, що їм було до моїх проблем, до моєї втечі й переховування.
— Тютюнник Григорій, “Вир”