1. Який виявляє доброзичливість, приязнь, дружелюбне ставлення до когось; сповнений доброзичливості.
2. (переносне значення) Сприятливий, ласкавий (про явища природи, обставини тощо).
зичливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Все-таки Виговський був людиною високого клича, вірний син України, мудрий і зичливий. А потім циган розповів про те, що лютий Чарнецький п’ять місяців штурмував Ставище, ставищани відбивали всі атаки, але не стало хліба, не стало пороху, й вони мусили здатися.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикметник () |