1. Прислівник до слова “зичливий”; виражаючи доброзичливе, прихильне ставлення, дружелюбно, привітно.
2. (заст.) Прислівник до слова “зичливий” у значенні щирий, сердечний; від щирого серця, сердечно.
зичливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Критикова постать в палкій уяві юнака ставала добрим божеством, що зичливо прийме його перші літературні жертвоприносини.І Степан поклав до нього вдатись. Він не знав, правда, його адреси, але творча винахідливість вмить підказала йому, що її можна довідатися в адресному бюро.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 2:
Поет пішов, познайомивши його із слухачами, а Степан, коло столу ставши, голосно, певно й захоплено, як соловей уперше співаючи, прочитав лекцію про користь української мови взагалі й зокрема. X Єдиною розрадою Степанові цими днями тяжких іспитів було знайомство з сином Гнідих, Максимом, — тим молодиком, що зичливо почастував його цигаркою під час його злиденних входин у міське життя. Цей юнак, мало що старший від Степана літами, був лагідний на вдачу, мрійливий, спокійний, мав тихий голос і якусь глибоку сердечну усмішку.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прислівник () |