звинувачення

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Дія за значенням дієслова “звинувачувати”; висловлювання, в якому когось, щось визнають винним у чомусь, покладають на когось відповідальність за щось негативне.

2. (Юриспруденція) –

   Офіційне висування проти когось обвинувачення у вчиненні правопорушення, злочину; саме таке офіційне формулювання провини.

3. (Лінгвістика) –

   Те, що викликає осуд, несхвалення, що дає підстави для негативної оцінки когось, чогось.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• — Панове судді, я прошу пробачення,—
  сказав Горбань з паперами в руці.—
  З’ясую стисло свідкам звинувачення,
  щоб не збивали суд на манівці.
  — Ліна Костенко