1. (про особу) Такий, що вірить у власні сили, можливості або правильність своїх дій; переконаний у собі, упевнений.
2. (про дію, вчинок) Здійснений з повною упевненістю у власних силах або правильності; виконаний самовпевнено.
самоговірний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |