звинувачений

[zʋɪnuʋɑt͡ʃɛnɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Такий, що його звинуватили в чомусь, поставили комусь у провину; обвинувачений.

  2. (Юриспруденція) –

    У кримінальному процесі: особа, проти якої висунуто обвинувачення у вчиненні злочину та порушено кримінальну справу, але ще не винесено вирок суду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звинувачений, р. звинуваченого, д. звинуваченому, з. звинуваченого, о. звинуваченим, м. звинуваченім, к. звинувачений

Більше записів