1. Такий, що його звинуватили в чомусь, поставили комусь у провину; обвинувачений.
2. У кримінальному процесі: особа, проти якої висунуто обвинувачення у вчиненні злочину та порушено кримінальну справу, але ще не винесено вирок суду.
звинувачений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Звинувачений Москвою у «державній зраді», був засланий у Сибір, де й залишилися його нащадки. Навзаводи — змагаючись.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: прикметник () |