звичай

[zʋɪt͡ʃɑj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Соціологія) –

    Усталена, традиційна норма поведінки, спосіб дій, що склалися в суспільстві або в певному колі людей і передаються з покоління в покоління; обряд, ритуал, традиція.

  2. (Психологія) –

    Прийнятий, звичний для когось спосіб діяти, поводитися; звичка, звикання.

  3. (Етнографія) –

    (у множині) Сукупність народних обрядів, традицій, пов’язаних з побутом, родинним чи громадським життям.

  4. (Юриспруденція) –

    (заст.) Закон, правова норма, правовий звичай як джерело права; звичаєве право.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звичай, р. звичаю, д. звичаєві, з. звичай, о. звичаєм, м. звичаєві, к. звичаю

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів