Значення
-
Сукупність усталених звичаїв, норм, правил поведінки, поглядів, прийомів творчості тощо, що передаються в суспільстві або соціальній групі від покоління до покоління та зберігаються протягом тривалого часу.
-
Звичай, порядок, що встановився і усталився в житті, побуті, поведінці людей (наприклад, сімейна традиція).
-
Умовне, загальноприйняте правило, норма, що дотримується в певній галузі діяльності (наприклад, наукова, літературна, театральна традиція).
-
Умовна назва, що позначає певний історичний спосіб художнього мислення, творчий метод або стиль (наприклад, традиція романтизму, фольклорна традиція).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. традиція, р. традиції, д. традиції, з. традицію, о. традицією, м. традиції, к. традиціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «традиція» походить від латинського traditio, що означає «передача, навчання». Воно утворене від дієслова tradere — «вручати, передавати», яке складається з префікса trans- («через, пере-») та дієслова dare («давати»). Це латинське dare споріднене з праслов’янським *dati (українське «дати»). В українську мову слово прийшло через західноєвропейські мови, зокрема з німецької Tradition, французької та англійської tradition. Таким чином, традиція буквально означає «передавання» — те, що передається з покоління в покоління.