Звич — власна назва, що позначає українське прізвище.
звич
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Немає сил…» Він шепотів без скарги, так, за старою в’язничною звичкою говорити з самим собою. «Ех, голова!..
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: іменник (однина) |