звукозміна

[zʋukozminɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зміна звуків у межах однієї морфеми, що відбувається під впливом сусідніх звуків або граматичного оточення під час словозміни чи словотворення (наприклад, чергування звуків).

  2. (Лінгвістика) –

    Загальна назва для будь-яких фонетичних змін у мові, що відбуваються в історичному розвитку (історичні звукові зміни) або в межах парадигми слова (позиційні зміни).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукозміна, р. звукозміни, д. звукозміні, з. звукозміну, о. звукозміною, м. звукозміні, к. звукозміно

Більше записів