1. Лінгвістичний термін, що означає зміну звуків (фонем) у межах морфеми під впливом сусідніх звуків або граматичних факторів, яка призводить до чергування фонем; фонетичне чергування.
2. У музикознавстві — зміна висоти, тембру, сили або тривалості музичного звуку в процесі його відтворення.