звукозмінювання

[zʋukozminjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Лінгвістичний термін, що означає зміну звуків (фонем) у межах морфеми під впливом сусідніх звуків або граматичних факторів, яка призводить до чергування фонем; фонетичне чергування.

  2. (Мистецтво) –

    У музикознавстві — зміна висоти, тембру, сили або тривалості музичного звуку в процесі його відтворення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукозмінювання, р. звукозмінювання, д. звукозмінюванню, з. звукозмінювання, о. звукозмінюванням, м. звукозмінюванні, к. звукозмінювання

Більше записів