звукозлиття

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Фонетичне явище, при якому два або більше звуків у мовленні зливаються в один, що сприймається на слух як єдине ціле; результат такого злиття.

2. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — поєднання, група звуків (зокрема приголосних), що утворюють тісне артикуляційне та акустичне єдність у межах складу або морфеми (наприклад, [дз], [дж]).

Правопис та відмінювання