Древослів

Словник Української Мови

звукоуловлювальний

[zʋukouloʋljuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Призначений для уловлювання, сприйняття або реєстрації звукових хвиль, звуків.

  2. (Техніка) –

    Стосунок до технічних пристроїв або систем, що застосовуються для виявлення, фіксації або аналізу звуку (наприклад, у гідроакустиці, акустичній розвідці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукоуловлювальний, р. звукоуловлювального, д. звукоуловлювальному, з. звукоуловлювального, о. звукоуловлювальним, м. звукоуловлювальнім

Більше записів