звукотехнічний

[zʋukotɛxnit͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Пов’язаний із технікою запису, відтворення, посилення або обробки звуку.

  2. (Техніка) –

    Стосовний до апаратури, пристроїв або обладнання, призначених для роботи зі звуком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукотехнічний, р. звукотехнічного, д. звукотехнічному, з. звукотехнічного, о. звукотехнічним, м. звукотехнічнім

Більше записів