звукосполучання

1. Поєднання звуків у певній послідовності, що утворює мовну одиницю (склад, морфему, слово); звукова побудова слова чи словосполучення.

2. У музиці — поєднання кількох музичних звуків різної висоти, що звучать одночасно або послідовно; інтервал або акорд.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |