Значення
- (Техніка) –
Пристрій або орган, призначений для сприйняття звукових коливань і перетворення їх на інший вид енергії (наприклад, електричні сигнали або нервові імпульси).
- (Техніка) –
У техніці — перетворювач (датчик), що перетворює звукові коливання на електричні сигнали (наприклад, мікрофон, гідрофон).
- (Біологія) –
У біології — орган слуху або його частина (наприклад, спіральний (кортів) орган у внутрішньому вусі), що сприймає звукові хвилі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукоприймач, р. звукоприймача, д. звукоприймачеві, з. звукоприймач, о. звукоприймачем, м. звукоприймачеві, к. звукоприймачу