Древослів

Словник Української Мови

звукопровідний

[zʋukoproʋidnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Фізика) –

    Такий, що здатний проводити звук, передавати звукові коливання.

  2. (Фізика) –

    Призначений для передачі звуку, пов’язаний з проведенням звуку (про середовище, канал тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукопровідний, р. звукопровідного, д. звукопровідному, з. звукопровідного, о. звукопровідним, м. звукопровіднім

Більше записів