звуконосій

1. Фізичне середовище або матеріальний об’єкт, здатний записувати, зберігати та відтворювати звукову інформацію (наприклад, грамофонна платівка, магнітна стрічка, компакт-диск, аудіофайл).

2. У техніці — носій інформації, на якому шляхом механічного, магнітного, оптичного або іншого способу запису зафіксована звукова хвиля.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |