Древослів

Словник Української Мови

звуконепроникний

[zʋukonɛpronɪknɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Такий, що не пропускає звукових хвиль, забезпечує ізоляцію від шуму.

  2. (Фізика) –

    У фізиці: властивий середовищу або матеріалу, який практично не проводить звук, має дуже низький коефіцієнт звукопроникності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звуконепроникний, р. звуконепроникного, д. звуконепроникному, з. звуконепроникного, о. звуконепроникним, м. звуконепроникнім

Більше записів