звуконаслідувач

Спеціальна мовна одиниця, що імітує різноманітні звуки навколишнього світу (шум природи, техніки, крики тварин тощо) за допомогою фонетичної будови слова, наприклад: дзижчати, кукурікати, брязкати.

Слово або словосполучення, що безпосередньо відтворює конкретний звук (гав-гав, кап-кап, дзинь, бух, тріск).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |