звуконаслідування

1. Мовна одиниця (слово або словосполучення), що імітує різні звуки живої та неживої природи, дії чи явища (наприклад: кукуріку, дзижчати, буль-буль).

2. Лінгвістичний прийом або стилістична фігура, що полягає у використанні таких слів для створення звукового образу, посилення виразності та образності мовлення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |