звуконаслідувальний

[zʋukonɑsliduʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який відтворює або імітує звуки навколишнього світу за допомогою мовних засобів; такий, що утворений шляхом наслідування звуків природи, тварин, механізмів тощо (про слова, словосполучення).

  2. (Лінгвістика) –

    Який стосується звуконаслідування як мовного явища або містить такі слова (про мовні одиниці, художні прийоми, тексти).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звуконаслідувальний, р. звуконаслідувального, д. звуконаслідувальному, з. звуконаслідувального, о. звуконаслідувальним, м. звуконаслідувальнім

Більше записів