Значення
- (Техніка) –
Прилад для визначення місцезнаходження об’єктів у просторі (наприклад, у воді чи в повітрі) за допомогою аналізу відбитих звукових хвиль, що випускаються самим приладом; сонар.
- (Біологія) –
Біологічний орган чуття у деяких тварин (кажани, дельфіни тощо), що дозволяє їм орієнтуватися та виявляти здобич за допомогою випромінювання та сприйняття ультразвукових сигналів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звуколокатор, р. звуколокатора, д. звуколокаторові, з. звуколокатор, о. звуколокатором, м. звуколокаторі, к. звуколокаторе