звуколокація

1. Біологічна здатність деяких тварин (кажани, дельфіни, китоподібні) орієнтуватися в просторі та виявляти перешкоди або здобич за допомогою випромінювання та сприйняття відбитих ультразвукових сигналів; ехолокація.

2. Технічний метод визначення місцезнаходження, відстані, форми та розмірів об’єкта за допомогою аналізу відбитих від нього звукових або ультразвукових хвиль.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |