Значення
- (Біологія) –
Біологічна здатність деяких тварин (кажани, дельфіни, китоподібні) орієнтуватися в просторі та виявляти перешкоди або здобич за допомогою випромінювання та сприйняття відбитих ультразвукових сигналів; ехолокація.
- (Техніка) –
Технічний метод визначення місцезнаходження, відстані, форми та розмірів об’єкта за допомогою аналізу відбитих від нього звукових або ультразвукових хвиль.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звуколокація, р. звуколокації, д. звуколокації, з. звуколокацію, о. звуколокацією, м. звуколокації, к. звуколокаціє