звукоканал

[zʋukokɑnɑl] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний пристрій або система для передавання, запису чи відтворення звукових сигналів, що складається з джерела, шляху проходження сигналу та приймача.

  2. (Техніка) –

    Окремий аудіопотік у складі загального звукового супроводу (наприклад, фільму або музичного твору), що містить певні компоненти (мову, музику, шуми) або призначений для конкретного мовлення (національний звукоканал).

  3. (Техніка) –

    У радіотехніці та телекомунікаціях — смуга частот або фізичний ланцюг, виділений для передавання звукової інформації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукоканал, р. звукоканалу, д. звукоканалові, з. звукоканал, о. звукоканалом, м. звукоканалі, к. звукоканале

Більше записів