Значення
- (Техніка) –
Технічний пристрій або система для передавання, запису чи відтворення звукових сигналів, що складається з джерела, шляху проходження сигналу та приймача.
- (Техніка) –
Окремий аудіопотік у складі загального звукового супроводу (наприклад, фільму або музичного твору), що містить певні компоненти (мову, музику, шуми) або призначений для конкретного мовлення (національний звукоканал).
- (Техніка) –
У радіотехніці та телекомунікаціях — смуга частот або фізичний ланцюг, виділений для передавання звукової інформації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукоканал, р. звукоканалу, д. звукоканалові, з. звукоканал, о. звукоканалом, м. звукоканалі, к. звукоканале