Древослів

Словник Української Мови

звукоізолювальний

[zʋukoizoljuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Призначений для звукоізоляції, що запобігає проникненню звуків, шуму або зменшує їх рівень.

  2. (Техніка) –

    Такий, що має властивість ізолювати, поглинати звук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукоізолювальний, р. звукоізолювального, д. звукоізолювальному, з. звукоізолювального, о. звукоізолювальним, м. звукоізолювальнім

Більше записів