1. Сильне емоційне переживання, спричинене чимось хвилюючим, жалісливим або трогаючим серце; стан, коли людина глибоко зворушена, розчулена.
2. (заст.) Рух, дія за значенням дієслова “зворушити”; поштовх, зміщення чогось з місця.
зворушення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пригадую своє захоплене напівдитяче лепетання у присвяченому Тичині вірші, написаному десь у старших класах: Поете ніжний і палкий, Коханий мій поете, З’явивсь, як промінь золотий, Як соняшні кларнети… На цей вірш Павло Григорович відгукнувся великою, сповненою зворушення і водночас високих офіціозних штампів телеграмою. Закінчувалася вона словами: «Слава Сталіну, батькові нашому рідному».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |