звіт

1. Офіційне повідомлення, документ, що містить відомості про стан справ, результати діяльності або виконання завдань за певний період.

2. Управлінський документ, що подається вищестоящій організації, керівнику або колегіальному органу з метою інформування про хід робіт, досягнуті результати або використання коштів.

3. У фінансовій та бухгалтерській практиці — документоване підбиття підсумків господарської діяльності, що відображає доходи, витрати, рух коштів та фінансовий результат.

4. У науковій та дослідницькій діяльності — структурований опис проведеної роботи, отриманих результатів, висновків та рекомендацій.

5. Успішне завершення, підсумок якоїсь справи або періоду, що оцінюється (використовується переважно у виразах на кшталт “здати звіт” у переносному значенні).

Приклади вживання

Приклад 1:
Принесла — як звіт Метрові… Поверталася до Будинку творчости з торбою розкішних папіровок (саме вродило!) — довго в моїй кімнаті пахло свіжо й медвяно… Червень 1999 р. Шляхетний ідальґо української культури: Микола Десь на межі 50-х—60-х, живучи на колишній вулиці Леніна неподалік від Будинку письменників, я часто зустрічала дивну, якусь «нетутешню» людину, одягнену явно не по сезону: в мороз він був не тільки без шапки, а й в самому костюмі, і погоді відповідав тільки теплий шарф, в який, видавалося, він ладен був зануритися увесь.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Збірка оповідань», а потім запакував, перев’язав мотузкою, як колись звіт по сільбуду, та й здав на чудовну пошту, але жодного листа не послав, уважаючи мовчанку за найгіднішу відповідь. XI Другого ранку Степан прокинувся своєчасно, але, не встав­ши ще з ліжка, почутив у серці гризоту.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 3:
звіт станція – тут: винайнята квартира стирта – стос; скирта субвенція (лат.) – форма фінансової допомоги, яку надає держава Ò ëóìà÷íèé cëîâíèê578 / субтельний – ніжний, витончений суґестія (з лат.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |