звіряльний
[zʋirjɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
Прикметник, що стосується звіряння; такий, який служить для порівняння, зіставлення або перевірки чогось.
- (Юриспруденція) –
Призначений для звіряння; пов’язаний з процесом звіряння документів, даних, інформації або фактів з метою встановлення їхньої достовірності, точності або відповідності оригіналам.
- (Лінгвістика) –
Діалектне: що дозволяє звірити, перевірити; контрольний, зіставний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звіряльний, р. звіряльного, д. звіряльному, з. звіряльного, о. звіряльним, м. звіряльнім