звіряльний

1. Прикметник, що стосується звіряння; такий, який служить для порівняння, зіставлення або перевірки чогось.

2. Призначений для звіряння; пов’язаний з процесом звіряння документів, даних, інформації або фактів з метою встановлення їхньої достовірності, точності або відповідності оригіналам.

3. Діалектне: що дозволяє звірити, перевірити; контрольний, зіставний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |